Дякую за команду, яку ти підбираєш

Вдалося потрапити з сином на тренінг в Карпатах.

Останні роки мене просто пронизує відчуття, що я не можу і не хочу нічому вчитися… але коли вчишся тому, що дуже любиш, то виявляється, що хочу і можу. Це кафове усвідомлення.

А ще я таки переконалася, що найефективніший спосіб навчання для мене - це вчити одне і те саме по декілька разів.

Тоді вдається відчути і усвідомити деталі.

Здавалося б: нашо мені їхати на тренінг з альпінізму для новачків (ну, окрім ідеї провести час з сином)?

А виявилось супер корисним.

Коли на сніжно-льодових заняттях ти можеш на 100% почути і усвідомити всі пояснення тренера про нюанси техніки пересування по схилу в кішках. І ще раз повільно, відчуваючи кожен рух все відпрацювати. І спіймати якісь нові усвідомлення. Ще раз повільно повторити. Спробувати інакше. Обрати оптимальний для себе варіант.

Не на ходу… не на підходах на маршрут… не на складному маршруті.

А в максимально спокійних тренувально-навчальних умовах.

Це прям відкриття року, і підсумок здається останніх 8ми років мого життя:

Давати собі час, створювати умови для оволодіння новими навичками і іх закріплення.

Бо це реально абсолютно інший досвід, в порівнянні з моїм першим виїздом в «великі гори» 9 років тому. І поїти з іншими «першими» досвідами.

Бо коли ти опиняєшся в горах перший раз: для тебе нове тупо все абсолютно.

І мозок не встигає обробляти весь цей потік інформаціі/відчуттів.

А тут інша ситуація:

Все вже звичне і комфортне, ти знаєш що вдягатимеш, як тобі буде в черевиках, що ти візьмеш з собою на перекус. Тоді комфортності горах в снігу. Ти знаєш, що робити якщо холодно.

Ти загалом знаєш і вмієш ходити в кішках….

Але вчишся цьому знову… і тут зявляється якись окремий кайф від того, що можна смакувати деталі, усвідомлювати себе, своє тіло і свої можливості ще краще, бути більш ефективним, і одночасно більш розслабленим.

Не знаю, чи зрозуміло написала.

Але безмежно дякую Михайлу Поддубнову, що продовжуєш вчити альпінізму новачків.

Що можна привезти на твої навчальні програми дітей (і приїхати знову побути новачком самому).

Це якесь таке відчуття, як привести в перший клас дитину в школу, в якій вчився сам і про яку у тебе найкращі спогади.

І дякую за команду, яку ти підбираєш. За цінності школи.

За учасників твоїх навчальних курсів, з якими вкотре комфортно, співзвучно і цікаво ділити останній шматок кабаносів і батончик на маршруті, мерзнути на станції чи відкисати ввечері в чанах, щукати рукавички і тримати прапор на вершині маршруту, хоча два дні тому ти вперше в житті побачив цих людей.

«Школа альпінізму: Ребра та Шпиці з "Ґаджини"»