Я чітко можу сказати з ким ходити

Отзыв на: «Восхождение на пик Ленина»

Регион: Кыргызстан

Автор: Лариса Ковбель, Киев

Дата:

Я чітко можу сказати з ким ходити

Гори – це інша система виміру, інша система координат. Я не можу, та й не бачу потреби, пояснитювати чому варто ходити в гори, але (якщо вже зрозуміло, що йти потрібно) чітко можу сказати «з ким ходити». Всім нам відоме «если друг оказался вдруг и не друг, и не враг, а – так; … в горы тяни – рискни», як на мене, не має нічого спільного ні з горами, ні з дружбою. В гори потрібно йти з досвідченими, професійними та надійними (я зараз про гідів, інструкторів, тренерів, наставників).

З 2016 року у великі гори я ходжу лише з Mountain World, тому що:


–  Авантюризм в великих горах не допустимий;
–  Хлопці з Mountain World (Поддубнов, Куралесов, Боровик) – це надьога з точки зору безпеки;
–  Вони піклуються не лише про безпеку всіх учасників, а й про успішне сходження кожного (як результат, тільки з мого досвіду, – всі зайшли на Монблан, всі зайшли на Айленд Пік, всі зайшли на Кіліманджаро, всі зайшли на Маттерхорн, всі зайшли на Орісабу, 9 з 10 зайшло на Пік Леніна);
–  І, можливо це здасться абсолютним сентиментом, але відіграє величезну роль – тебе вислухають, почують і, за можливості, врахують побажання.



Ну, а для того, щоб учасники експедицій у великих горах не почували себе типу «я – котик, в мене лапки», хлопці проводять масу різних тренінгів, як в Україні, так і поза її межами (скельний альпінізм, скелелазіння, тред, льодолазіння, провалювання в льодові тріщини, робота зі снігом та льодом і т.д.).

Такий підхід дозволяє учасникам рости та розвиватися, досягати своїх цілей та ставити нові. Я пам’ятаю, як ідучи стежками Гімалаїв, я згадувала себе школярку, яка в рамках курсу географії щось там вчила про Гімалаї, але вони здавалися десь «там, за межею свідомості», і от – я тут, в Гімалаях, «за межею свідомості». Коли я вперше наживо побачила Маттерхорн і брат показував хребет Хернлі, притулок Хернлі та хіжину Солвей, – я подумала, що це офігезно крута гора, а в мене крутецький брат (якщо що – і те, і те твердження в силі). Пройшло 3,5 роки і, дякуючи Поддубнову та Качнову, я на Маттерхорні.

Пройшло ще трохи часу і я піднялась на висоту 7134м.

«Восхождение на пик Ленина»

Перейти к программе→