А потім з'являться чатік імені Гори

"Спочатку ця гора лежить десь в голові на поличці з неоформленими мріями, потім переміщається на поличку з оформленими, потім стає ціллю, а потім з'являться чатік імені Гори"...

Зібралися на семінар про висотний альпінізм...люди різного рівня досвіду і різного роду діяльності, але всі охоплені бажанням "йти вище"...

Два дні варилися в ефірі розрідженого повітря, фізичних і ментальних викликів, вчилися, ділилися, надихали, сміялися, розмірковували... оформлювали свої мрії.

Після заходів Михайло Поддубннова в голові не буває "як прєждє"... там ніби в пятнашках фішечки переставляються місцями і ти завжди відкриваєш для себе нові шляхи... і горизонти стають ширшими...а саме цікаве і захоплююче для мене в цьому - питання:"Що я буду далі з цим робити"... бо це завжди нова неймовірна історія

Їдем з Larisa Kovbel додому...зазвичай, ми якщо разом то теревенимо про шось...а тут їдем мовчки...бо в кожного в голові несеться...

Хтось з семінару поїхав на війну, хтось додому, хтось на роботу, але ми всі понесли в світ нову невеличку хвилю життя

Бо життя перемагає - то закон

А мо₴к@л₴м см%рт£

P.S.

...поржать...

Іра:

-Я використовую гіпоксичні тренування з приладом що інтервально зменшує кількість кисню в масці. То більше то менше...

Я:

-Це типу придушив-відпустив, придушив-відпустив?

Був у нас один хлопець, хоче в гори дуже, але ще нікуди не ходив.

-Міша, а можна питання стосовно іграшок?

-Стосовно іграшок - це до Каті, а по спорядженню- так, можна.

Ігор:

-Пульсові зони в різних видах активності можуть відрізнятися...

-Ааа...тобто в сексі треба окремо вимірювати?

...і 30 секунд високогірної "чернухи"...

- Ну, того року сезон був гарний, з 41 альпініста на тій горі загинуло тільки 4, так шо прям непогано

«Йдемо вище»